Легалізація проституції. І сказав Бог: «Хай буде секс»

Шлях до узаконення ескорт-послуг, а значить, і до прямування до ЄС, стає все більш послідовним. Так, нещодавно вийшла петиція стосовно легалізації діяльності нічних метеликів. Чи насправді цей спосіб узаконення даної сфери праці є дієвим, розглянемо у нашому матеріалі. Розмови про те, аби легалізувати проституцію, циркулюють уже давно – особливо з того самого моменту, коли Україна почала посилено прямувати до Європейського Союзу. Це питання підіймалося й у Верховній Раді, де його розглядали і з позиції захисту для робітниць ескорту, і з позиції грошових надходжень до бюджету України. Однак, незважаючи на розмови, віз, як кажуть, і нині лишався там. Але зовсім нещодавно це питання було підняте знов: на президентському сайті зареєстрували онлайн-петицію про легалізацію ескорту. Її автором є адвокат Сергій Дрелінський. На його думку, однією з основних переваг легалізації даного виду бізнесу є те, що таке явище, нарешті, перестануть замовчувати, хоча все суспільство знає, що воно існує, але із цнотою заплющує на це очі. У більшості же своїй теми, що зачіпаються у петиції, торкаються тих самих проблем, що і раніше: наповнення бюджету, захист прав робітниць ескорту, забезпечення медичної безпеки клієнтів тощо. Однак найголовнішим у всьому цьому питанні є те, що ситуація зійшла з мертвої точки, і ескорт, нарешті, відділяється від інших, кримінальних, видів діяльності, з якими раніше асоціювався. Це є взагалі основною проблемою сучасності в даній ситуації: у ставленні населення до ескорту як до чогось брудного та навіть кримінального. А тому починати треба з інформаційного боку. Доти, доки українці будуть вважати робітниць цієї сфери бізнесу якимись потворами та ницими істотами, толку від петицій не буде аніяких. Треба пояснювати, що людина має право на професійну самореалізацію, а це право прописане, між іншим, в основі Конституції України. Доти, доки ми, кажучи «ескорт», слід за цим будемо промовляти «наркотики» та «зброя», толку не буде. Інформаційний фронт має чітко відділити мух від котлет: із робітниками-нічними метеликами можна робити інтерв’ю, можна знімати документальні фільми не з розряду «Кримінальна Україна», а просто про їхнє життя тощо. Безумовно, аби це було можливим, то українці мають передивитися в цілому свої погляди й на секс. Адже хоча митрополит Епіфаній, до речі, висловився за легалізацію канабісу у медичних цілях, про секс-індустрію він чомусь промовчав. Хоча якщо секс є захищеним та відбувається за згодою обох сторін (навіть за гроші), що він може принести, окрім радості? Відомий мені священник правильно зауважив: якщо би Бог хотів, щоб людина ставилася до сексу лише як до процесу продовження роду, він би не робив обидві статі настільки привабливими одне до одного. Таким чином, нічні метелики не роблять не просто нічого поганого – вони доставляють щастя. А це означає, що ми прямуємо правильним шляхом, і стародавні радянські, а до цього середньовічні примхи нарешті зіскоблюються із розумів українців, і колись ми насправді прокинемося у вільній та абсолютно ліберальній країні.